“Ох, вже ці лицеміри!”

“Великий той, хто не обдумує наперед свої слова та вчинки. Тому слова його щирі, а вчинки рішучі. Він просто говорить правду і по правді вчиняє” Мен Ке.

 Айк Рейгард пише в своїй книзі: “В римському театрі акторами були тільки чоловіки. Грати жіночу чи іншу роль їм доводилось в масці. Це й називалось “лицемірити”, тобто грати в масці. В наш час це слово означає того, хто себе видає за іншого”.

Рейгард продовжує: “Ми стараємося з усіх сил бути не тими, хто ми є. Але це все одно, ніби намагатись втримати під водою наповнені гелієм повітряні кулі. Якийсь час ми зможемо боротися з ними, але потім один з них обов’язково вискочить на поверхню. Ще й як вискочить! В такі моменти личина урівноваженої, компетентної особи спадає з нас, оголюючи біль та гнів, але тільки на мить. Раз – і маска знову на місці!”.

Ось маски, які ми носимо:

  • ми носимо маски героїв, коли боїмося допустити промах;
  • ми носимо маски гумористів, щоб сховати свій біль від оточення і від самого себе;
  • ми носимо маски розумників, тому що боїмося втратити контроль над ситуацією;
  • ми носимо маски милих, привітних людей, щоб уникнути конфліктів;
  • ми носимо маски тих, хто ніколи не помиляється, тому що помилка для нас подібна до смерті;
  • ми носимо маски турботливих людей, надіючись отримати похвалу своїх підопічних;
  • ми носимо маски простаків, бо ж що від такої людини візьмеш?
  • ми носимо маску бунтарів, щоб нас боялись;
  • ми носимо маски сварливих людей, тому що криком можна тиснути на інших;
  • ми носимо маски сором’язливих тихонь, бо до таких людей зазвичай всі поблажливі.

Рейгард стверджує, що спроби бути кимось іншим призводять до безкінечного стресу. Якщо ви не можете стати собою,  то як ви можете стати іншим? Можна вчитись на прикладі інших і навіть переймати їхні навички та майстерність, щоб стати кращими, однак стати цими людьми не вийде. 

“Ми не лицеміримо тільки уві сні” Вільям Назліт

Протилежність лицемірності – цілісність. Коли незнайома людина розпитує про вас в того, хто вас знає, часто питання звучить так: “А ця людина справді така, якою здається, чи вдома вона інша?”. А тепер уявіть, що це питання задають вашим друзям про вас. Що вони скажуть по совісті? Якщо: “Так, він не прикидається”, – значить, ви пройшли випробування. Проте якщо вашому товаришеві прийдеться віджартовуватися і говорити двозначні загальні фрази, то рекомендуємо вам подивитись на себе без образ. Станьте людиною, про яку люди говоритимуть з повагою навіть у вас за спиною.

Правду можна відкинути, але неможливо обійти. Рано чи пізно вона вас досягне. Так що будьте чесними – і ви не розчаруєтесь

Вам буде цікаво