Хто ходить до бібліотеки

“Ми просто не знаємо, що саме готує нам майбутнє” Пітер Л. Бернстайн

Не всі люди ходять до бібліотеки. Дехто полюбляє читати книжки, котрі особисто купує в книжкових крамницях. Хтось цінує затишок і спокій, котрими наповнений простір бібліотеки, а комусь підходить брати книжки на абонемент і читати їх в домашній обстановці. А хтось просто не любить читати. 

Бажання навчатись і розвивати свої здібності та таланти, здебільшого, присутнє кожній людині. Поширена думка, що до бібліотеки ходять тільки інтроверти, сенсорики, люди, котрі оминають товариства інших людей. Але ж чи це дійсно так? 

Ми вступаємо в життя, наділені неповторним сплавом якостей характеру, переваг та недоліків. З перших днів появи на світ нас відрізняє від оточуючих саме це унікальне поєднання якостей нашої природи. Однак життя проходить, і наш характер змінюється в спілкуванні з іншими людьми. Оточення формує нашу особистість впродовж багатьох років. Немов би скульптор виліплює наш образ – наш характер, – відколюючи зайве, шліфуючи та поліруючи нас. 

“Якщо б у Тебе був лише один постріл, єдиний шанс ухопити те, чого ти завжди прагнув, прямо зараз, чи не вхопився б Ти за цю можливість? Чи, може, дозволив би їй вислизнути крізь пальці?” – Маршал Брюс Метерз ІІІ (Eminem)

Побутує думка, що позитивний настрій вивільняє знання, досвід, навички, факти – будь-яку інформацію, котра записана в нашій пам’яті. Часто ми чуємо від наших читачів: “мені у вас легше вчитись, ніж вдома”, “тут якось спокійніше сконцентруватись”. Це мотивує нас створювати та облаштовувати простір, який буде зручним для різних людей.

“Не кажіть мені, скільки ви працювали. Розкажіть краще, чи багато зробили” Джеймс Дж. Лінг

 

 

Вам буде цікаво