Катерина Бабкіна – усім відома й улюблена українська письменниця.
Список “улюблених книг” різниться в мене від дня до дня, і взагалі його можна почати і ніколи не закінчити. Сьогодні він такий:
☼ “FM Галичина” Тарас Прохасько. Це книжка повільного і щирого споглядання найближчого коло себе світу. Книжка любові до буденності, книжка – підручник з уважності до себе самого в тому, що тебе оточує. Крім того, мені здається, вона дуже пасує до такої осені в дні переходу на зиму.
☼ “Молитва за Оуена Міні” Джон Ірвінг – це історія з героєм, на чий бік хочеться пристати. Це, можливо, книжка про те, що в кожному нашому дні і кожному нашому рішенні присутній бог, але бог цей в першу чергу – любов та інші люди. Ірвінг вміє зробити, щоби ти не читав про події – а був їхнім учасником, і саме це спричиняє неймовірний відчай порожніх рук, навіть ніби ти не маєш рук взагалі (хто читав – зрозуміє) – коли ти ніби й тут, але нічого не можеш вдіяти. Може, це божа воля, а може просто – чесне відповідальне життя, коли ти між тим, як хочеться і як правильно та краще для всіх обираєш друге; хоча помилитися можна навіть тут і хтось так чи інакше плакатиме. В випадку Оуена Міні ридають читачі. Окремо книжкою можна користуватися як збірником мотиваційних цитат з псалмів.
☼ “Книга вигаданих істот” Хорхе Луїс Борхес та Марія Герреро. Це – моя улюблена книга про можливості людського мозку. Чому – спитаєте ви, адже книга – про фантазійних та міфічних потвор, в словниково-енциклопедійному форматі. А тому, скажу я, що знаючи хто такий крокодил чи бегемот майже достеменно і порівнюючи зібрані авторами різні людські пояснення і вигадки щодо того, хто то, розумієш, наскільки безнадійно вимагає дійсність дофантазовування і наскільки потужно люди додумували там, де точно не знали. Стає аж трошки жаль, що майже всі істоти на землі уже відомі й описані, і нікому не припишеш вогняні копита чи звичку харчуватися незайманками по четвергах.
☼ Джеральд Даррелл “Моя сім’я та інші тварини” або будь-який інший його твір
Зоолог, мандрівник і директор зоопарку Даррелл був дуже розумним та веселим та носив в собі колосальні поклади допитливості і життєвої сили – такі, що до них під’єднуєшся навіть через текст. Навіть через перекладений текст. Найкарколомніші перепетії життя тапірів в квартирах Буенос-Айресу, земляних сов в Південній Америці, морських коників на острові Корфу, отруйних змій на кораблі в океані, всіх разом реальних та майже уявних (привіт, Борхес) в зоопарку на острові Джерсі та однієї пришелепкуватої сімейки, котра все це любить, ловить, купує, відмиває, лікує і досліджує – захопливо, зворушливо, мило, круто і актуально завжди.
☼ Умберто Еко “Острів напередодні”
В цій книзі є все, що мені в принципі подобається в книжках – це і робінзонада, і філософський диспут, і (внутрішня, переважно) релігійна полеміка, і придворний авантюрний роман, і історичний нарис, і тревелог, і збірник цитат, і екскурс в уявлення про таємницю нульового меридіану, і розповіді про алхімію, любовні та політичні інтриги, підводний світ та світ птахів та рослин, і Умберто Еко. Якщо добре згадати – там, мабуть, є навіть вампіри (привіт, сага “Сутінки” та “Інтерв’ю з вампіром”, котрі тільки ситуативно не опинилися в цьому переліку сьогодні), а якщо нема – старий божевільний ієзуїт, котрий невпинно крокує океанським дном стане їхньою рівноцінною заміною.

(с) Віра Тухлій

Вам буде цікаво