Топ-5 книг від Сергія Мартинюка

Вже традиційно публікуємо книговідгуки для вас! Дякуємо за топ-5 Сергію Мартинюку, лідеру гурту “Фіолет”!
От що нам написав:
“Щораз, коли мене просять обрати 5-10 улюблених книг, ці списки між собою різняться. Не буде винятком і цей раз.
1. Даніель Дефо “Робінзон Крузо”. Одна з улюблених книг дитинства, яка хоч і лякала історією людської самотності, але й демонструвала дух нескореності навіть у гіперскладних обставинах. А ще Дефо надихнув мене на перші прозові досвіди шкільних років. Здавалося, що життя якось нагадує безлюдний острів, і тільки від мене залежить, що буде далі.
2. Софія Андрухович “Фелікс Австрія”. Одна з найулюбленіших книг в сучасній українській літературі. Поєднання тонкої жіночої прози та ідеально змальованого історичного тла епохи початку хх ст. в Станіславові. Мовно – один із найбагатших творів сучасності.
3. Павло Коробчук “Хвоя”. Збірка поезії відомого українського поета, лучанина, читана мною вздовж і впоперек, щораз із іншим маршрутом та відчуттями. Про любов, смерть і ламкість реальності сьогодення. Про деталі і відтінки, які формують світ в наших очах, і час, якого завжди буде мало.
4. Стівен Кінг “Крістіна”. Чи не кращий із читаних мною романів, присвячених юнацькому максималізму і тому, як далеко він може завести людину, якщо та не знайде способів зупинитися. Все це, звісно, подано в обгортці моторошної історії про одержимий злом – червоний “плімут” 58-го року… Рекомендую!
.5. Дженіфер Еган “Візит загону горлорізів”. Роман про музику, життя і про життя в музиці. Людські слабкощі і молодість, яка збігає швидше, ніж ми можемо собі уявити: і от ти, в літах, зморшках, вже ховаєш своїх друзів, а друзі давно поховали тебе, бо час ваш минув, став туманним спогадом. І ти жалкуєш, що все минуло так швидко, і водночас не жалкуєш, бо прийняв людське життя у всій
його мінливості та скінченності. Глибоко і тривожно. До неодноразових перепрочитань.”
Бажаємо нашим читачам натхнення на читання!

(с) Віра Тухлій

Вам буде цікаво